Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вербич

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вербич
Берлін: Українське слово, 1924

Верби́ч, ча, м. = Вербниця. Чуб. I. 237. Прийшов вербич, два кожухи тербич. Ном. № 426.