Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вередити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вередити
Берлін: Українське слово, 1924

Вереди́ти, джу́, ди́ш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить. Угор.