Словарь української мови (1924)/веретінце
| ◀ веретінник | Словарь української мови В веретінце |
веретка ▶ |
|
Верете́нце, вереті́нце, ця, с. 1) Ум. отъ верете́но. 2) мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.
| ◀ веретінник | Словарь української мови Борис Грінченко В веретінце |
веретка ▶ |
|
Словарь української мови — В
веретінце
Борис Грінченко
1924
Верете́нце, вереті́нце, ця, с. 1) Ум. отъ верете́но. 2) мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.