Словарь української мови (1924)/веречи
| ◀ веретяний | Словарь української мови В веречи |
верещака ▶ |
|
Вере́чи, ве́ржу, жеш, гл. Бросить, кинуть. Угор. Волілась мя в болото веречи, ніж мя мали вояки стеречи. Гол. I. 137.
| ◀ веретяний | Словарь української мови Борис Грінченко В веречи |
верещака ▶ |
|
Словарь української мови — В
веречи
Борис Грінченко
1924
Вере́чи, ве́ржу, жеш, гл. Бросить, кинуть. Угор. Волілась мя в болото веречи, ніж мя мали вояки стеречи. Гол. I. 137.