Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/веречи

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
веречи
Берлін: Українське слово, 1924

Вере́чи, ве́ржу, жеш, гл. Бросить, кинуть. Угор. Волілась мя в болото веречи, ніж мя мали вояки стеречи. Гол. I. 137.