Словарь української мови (1924)/вертю
| ◀ вертьога | Словарь української мови В вертю |
вертялка ▶ |
|
Ве́ртю, нар. Въ выраженіи ве́ртю закрути́вся — завертѣлся; встрѣчено только въ одной пѣснѣ, повидимому фальсифицированной и напечатанной у Макс. (1834), 130: А в Ланському розі явір похилився, ой татарин тяжко-важко вертю закрутився. АД. I. 144.