Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/верхи

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
верхи
Берлін: Українське слово, 1924

Ве́рхи, нар. Верхомъ. Наганяє його верхи на коні пан. ЗОЮР. II. 47. Климець сів верхи, пробіг скільки там. Рудч. Ск. I. 69.