Словарь української мови (1924)/верхній
Зовнішній вигляд
◀ верхнина | Словарь української мови В верхній |
верхняк ▶ |
|
Ве́рхній, я, є. Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Рудч. Ск. I. 130. Верхня щелепа. Міус. окр.