Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/верховик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
верховик
Берлін: Українське слово, 1924

Верхови́к, ка́, м. 1) Сѣверный вѣтеръ. 2) Всадникъ, верховой. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.