Словарь української мови (1924)/верховинний

by Борис Грінченко

◀ верховинець

Словарь української мови Борис Грінченко В верховинний

верховіття ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Верхови́нний, а, е. Вершинный, относящійся къ вершинѣ. Верхови́нна моги́ла = верхови́на-моги́ла. Горять могили верховинні в полі. К. ЦН. 187.