Словарь української мови (1924)/верхоумка
Зовнішній вигляд
◀ верхостьоб | Словарь української мови В верхоумка |
верцадло ▶ |
|
Верхоу́мка, ки, ж. Умничающая, но поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45). МВ. I. 27.