Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вершляг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вершляг
Берлін: Українське слово, 1924

Вершля́г, га́, м. Молотъ. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Мнж. 124. Вершляг хоч шклянку розбиває, та штуку з криці вигинає. Греб. 322.