Словарь української мови (1924)/вершок

by Борис Грінченко

◀ вершняк

Словарь української мови Борис Грінченко В вершок

верштаб ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вершо́к, шка́, м. 1) Ум. отъ верх. 2) Дно шапки съ наружной стороны. 3) Верхняя часть очі́пка. КС. 1893. XII. 449. Вас. 191. 4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ. Шух. I. 276. 5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки. 6) Вершокъ. Лисина у шість вершків. Ном. № 13942. 7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Г. Барв. 356. См. Верхнина. Ум. Верше́чок.