Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/веселиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
веселиця
Берлін: Українське слово, 1924

Весе́лиця, ці, ж. = Весе́лка 1. Ой знати, знати, хто господиня: в неї в світлиці, як в веселиці. Гол. IV. 545. Ум. Весе́личка. Вх. Зн. 6.