Словарь української мови (1924)/весело

by Борис Грінченко

◀ веселковий

Словарь української мови Борис Грінченко В весело

веселонька ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ве́село, нар. Весело. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Ном. № 1408. Весело не засміється, не гляне. МВ. II. 20. Ум. Веселе́нько. Як мій милий біля мене, — гулять веселенько. Нп.