Словарь української мови (1924)/веслувати
Зовнішній вигляд
◀ весло | Словарь української мови В веслувати |
веслюга ▶ |
|
Веслува́ти, лу́ю, єш, гл. Грести весломъ. Був човен серед моря, а він один на землі і бачив, як вони силкувались, веслуючи. Єв. Мр. VI. 47, 48.