Словарь української мови (1924)/веснянка
Зовнішній вигляд
◀ весняний | Словарь української мови В веснянка |
веснянкуватий ▶ |
|
Весня́нка, ки, ж. 1) Весенняя пѣсня. Веснянки поются исключительно ранней весной и исключительно молодежью. 2) Весенняя нимфа. Весняночка-паняночка десь у садочку шиє сорочку. Мет. 300. 3) мн. Веснушки. Ластівко, ластівко! на́ тобі веснянки, дай мені білянки. Ном. № 266.