Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вибабити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вибабити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́бабити, блю, биш, гл. 1) Принять (дѣтей о повитухѣ). Я в тебе усіх дітей вибабила. 2) Заработать акушерствомъ.