Словарь української мови (1924)/вибалакати

by Борис Грінченко

◀ вибайкуватися

Словарь української мови Борис Грінченко В вибалакати

вибалакатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́балакати, каю, єш, гл. Добиться чего разговоромъ, бесѣдой. Та що! Будем балакати, може що й вибалакаємо.