Словарь української мови (1924)/виблискувати

by Борис Грінченко

◀ виблагати

Словарь української мови Борис Грінченко В виблискувати

виблискуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вибли́скувати, кую, єш и вибли́скуватися, куюся, єшся, гл. Сверкать, свѣтить. Ясні зорі виблискували на темному небі. Мир. ХРВ. 50. Викосив птичку таку гарну, що аж виблискується. Рудч. Ск. I. 163.