Словарь української мови (1924)/виблудитися

by Борис Грінченко

◀ виблискуватися

Словарь української мови Борис Грінченко В виблудитися

вибльовувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́блудитися, джуся, дишся, гл. Заблудившись, найти потомъ дорогу. Насилу виблудивсь таки з лісу. Грин. I. 92.