Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вибрудок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вибрудок
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́брудок, дка, м. 1) Грязный осадокъ. Желех. 2) Очень ранній выкидышъ, embrio.