Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вибуртувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вибуртувати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́буртувати, тую, єш, гл. Вырыть. Собака гребеться, гребеться… Там таку яму вибуртував! Пирят. у.