Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вибутиляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вибутиляти
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́бутиляти, ляю, єш, гл. Дать толстый трубчатый стебель (о лукѣ). Цибуля вибутиляла. Мнж. 177.