Словарь української мови (1924)/вибіляти

by Борис Грінченко

◀ вибілити

Словарь української мови Борис Грінченко В вибіляти

вибір ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вибіля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́білити, лю, лиш, гл. Дѣлать бѣлымъ, бѣлить, выбѣлить. Не ти личко вибіляла. Мил. 89. І напряла, і виткала, і вибілила полотно. Чуб.