Словарь української мови (1924)/вибірати
| ◀ вибірання | Словарь української мови В вибірати |
вибіратися ▶ |
|
Вибіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́брати, беру, реш, гл. 1) Избирать, избрать, выбирать, выбрать. Не мені бути вашим ватажком, вибірайте собі иншого. Стор. М. Пр. 117. Вибірає злу дорогу. К. Псал. 84. Вибірай, голубко, котрий милий тобі. Мет. 108. 2) Выбирать, выбрать, исчерпывать, исчерпать. Ой у броду беру воду, не виберу до дна. Мет. 50. Виправки та походи силу з його усю вибрали. МВ. II. 15. 3) Выбирать, выбрать, отдѣлять, отдѣлить, вынимать, вынуть. Кукіль з пшениці вибірати. Ном. № 906. Пора вже її (картоплю) вибірати з землі. Рудч. Ск. I. 52. Пиріжечки вибіраю з печі. Рудч. Ск. II. 6. Бодай дідько очі вибрав. Ном. № 13171. Хоч йому зуби вибери. Ном. № 11757. — не́вода. Вытягивать, вытянуть, вынимать, вынуть неводъ изъ воды. Вас. 186. 4) — живі́т. Давить, мять животъ съ цѣлью лѣченія. Ворожка вибірає живіт.