Словарь української мови (1924)/вив'язувати

by Борис Грінченко

◀ вив'язати

Словарь української мови Борис Грінченко В вив'язувати

вив'язуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вив'я́зувати, зую, єш, сов. в. ви́в'язати, жу, жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. Г. Барв. 65. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. Ви́в'язати не́від. Связать неводъ. Мнж. 24.