Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вив'ялити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вив'язуватися Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вив'ялити 		вив'ялитися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́в'ялити, лю, лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обезсилить. Желех.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/вив%27ялити&oldid=570760