Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вивадити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вивадити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́вадити, джу, диш, гл. Выпречь. Мусів коні вивадити. Вх. Лем. 397.