Словарь української мови (1924)/вивертень
| ◀ вивертачка | Словарь української мови В вивертень |
виверти ▶ |
|
Ви́вертень, тня, м. 1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое. Сумск. у. 2) Вѣтроломъ, валежникъ. Желех. 3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ. Ив. 21.