Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вивертень

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вивертень
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́вертень, тня, м. 1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое. Сумск. у. 2) Вѣтроломъ, валежникъ. Желех. 3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ. Ив. 21.