Словарь української мови (1924)/вигадливий
Зовнішній вигляд
◀ вигадка | Словарь української мови В вигадливий |
вигадливість ▶ |
|
Вига́дливий, а, е. 1) Изобрѣтательный. 2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива. Рудч. Ск. II. 174.
◀ вигадка | Словарь української мови Борис Грінченко В вигадливий |
вигадливість ▶ |
|
Словарь української мови — В
вигадливий
Борис Грінченко
1924
Вига́дливий, а, е. 1) Изобрѣтательный. 2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива. Рудч. Ск. II. 174.