Словарь української мови (1924)/виганятися
| ◀ виганяти | Словарь української мови В виганятися |
вигаптовувати ▶ |
|
Ви́ганятися, няюся, єшся, гл. Набѣгаться. Виганявся за день, аж ніг не чую.
Виганя́тися, ня́юся, єшся, сов. в. ви́гнатися, женуся, нешся, гл. 1) Изгоняться, быть изгнаннымъ. 2) Выгоняться, быть выгнаннымъ. Вівці виганяються рано вранці до ватаги. 3) Выталкиваться, вытолкнуться. Смок витягає воздух з цівки, а через те вода піднімається й виганяється геть. Ком. II. 9. 4) Вырастать, вырости въ вышину. Григор вигнався такий, як тополя. Каменец. у. Два дуби вигнались вище лип. Левиц. Пов. 179.