Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вигачувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вигачувати
Берлін: Українське слово, 1924

Вига́чувати, чую, єш, сов. в. ви́гатити, гачу, тиш, гл. Запруживать, запрудить, сдѣлать запруду.