Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вигладжувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вигладжувати
Берлін: Українське слово, 1924

Вигла́джувати, джую, єш, сов. в. ви́гладити, джу, диш, гл. Выглаживать, выгладить, разглаживать, разгладить. Він мені дивиться в вічі, виглажує мені брови, цілує. Г. Барв. 76.