Словарь української мови (1924)/вигода

Матеріал з Вікіджерел

Виго́да, ди, ж. 1) Удобство; пріятность. Викопали собі криницю у дворі — добру вигоду зробили. Канев. у. Чужі жінки кохаю а для своєї вигоди. Грин. III. 282. Не їж хліба, не пий води, візьму тебе для вигоди. Мет. Ум. Вигі́дка.