Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вигодити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вигодити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́годити, джу, диш, гл. Угодить. Як встану раненько, кождому вигоджу. Гол. III. 348. — годи́ну. Выбрать время. Вигодили таку годину, що нікого дома не було. Черк. у.