Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виголювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виголювати
Берлін: Українське слово, 1924

Виго́лювати, люю, єш, сов. в. ви́голити, лю, лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб. Стор. II. 81.