Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вигострювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вигострювати
Берлін: Українське слово, 1924

Виго́стрювати, трюю, єш, сов. в. ви́гострити, рю, риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.