Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вигоювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вигоювати
Берлін: Українське слово, 1924

Виго́ювати, гоюю, єш, сов. в. ви́гоїти, гою, їш, гл. 1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював. Стор. II. 61.