Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вигук

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вигук
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́гук, ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. III. 56, 130.