Словарь української мови (1924)/вигук
| ◀ вигубляти | Словарь української мови В вигук |
вигукати ▶ |
|
Ви́гук, ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. III. 56, 130.
| ◀ вигубляти | Словарь української мови Борис Грінченко В вигук |
вигукати ▶ |
|
Словарь української мови — В
вигук
Борис Грінченко
1924
Ви́гук, ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. III. 56, 130.