Словарь української мови (1924)/вигукування
| ◀ вигукнути | Словарь української мови В вигукування |
вигукувати ▶ |
|
Вигу́кування, ня, с. Выкрики. Христя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II 57.
| ◀ вигукнути | Словарь української мови Борис Грінченко В вигукування |
вигукувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
вигукування
Борис Грінченко
1924
Вигу́кування, ня, с. Выкрики. Христя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II 57.