Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/видихати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
видихати
Берлін: Українське слово, 1924

Видиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́дихати, хаю, єш, одн. в. ви́дихнути, ну, неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. Ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.