Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/видний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
видний
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́дний, а, е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По ви́дному. Когда свѣтло. 2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. Ум. Видне́нький, видне́сенький.