Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/видоптати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
видоптати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́доптати, пчу, чеш, гл. = Витоптати. Що то мі за дорога од столу до порога? Родина видоптала, — Мариню дарувала. О. 1862. IV. 23.