Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/видрюкувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
видрюкувати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́дрюкувати, кую, єш, гл. Побить палкой (дрючком). Ой видрюкую дуже добре за жінку. Канев. у.