Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/видупкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
видупкати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́дупкати, каю, єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.