Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вижахати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вижахати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́жахати, хаю, єш, гл. Прогнать страхомъ. Віл усе лягав, то ми як підсипали під його жару, то вижахали — тепер уже годі лягати. Павлогр. у.