Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/визаконити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
визаконити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́законити, ню, ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.