Словарь української мови (1924)/визвіл
| ◀ визвати | Словарь української мови В визвіл |
визвіритися ▶ |
|
Ви́звіл, волу, м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці… Воно вищить, задравши голову, визволу просить. Г. Барв. 279.
| ◀ визвати | Словарь української мови Борис Грінченко В визвіл |
визвіритися ▶ |
|
Словарь української мови — В
визвіл
Борис Грінченко
1924
Ви́звіл, волу, м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці… Воно вищить, задравши голову, визволу просить. Г. Барв. 279.