Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/визганяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
визганяти
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́зганяти, няю, єш, гл. 1) Изгнать всѣхъ. 2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.