Словарь української мови (1924)/визичати
| ◀ визирцем | Словарь української мови В визичати |
визівнути ▶ |
|
Визича́ти, ча́ю, єш, сов. в. ви́зичити, чу, чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ. Аф. 329.
| ◀ визирцем | Словарь української мови Борис Грінченко В визичати |
визівнути ▶ |
|
Словарь української мови — В
визичати
Борис Грінченко
1924
Визича́ти, ча́ю, єш, сов. в. ви́зичити, чу, чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ. Аф. 329.